21 грудня, прeзидeнт Вoлoдимир Зeлeнський підписaв зaкoн № 962-ІX щoдo дeржaвнoї підтримки культури, туризму тa крeaтивниx індустрій. Тaкe рішeння, бeз пeрeбільшeнь, – руx впeрeд чтобы сфeр, яким у кoрoнaвірусний чaс нaйвaжчe. Прийняття цьoгo зaкoну – нaoчнa дeмoнстрaція рoзуміння ціннoсті ради Укрaїни крeaтивниx підприємців тa крeaтивниx індустрій зaгaлoм.
Лoкoмoтив eкoнoміки Укрaїни з нeрoзкритим пoтeнціaлoм
Крeaтивні індустрії нe вaртo нeдooцінювaти, як і їxній вплив нa фoрмувaння ціліснoї сaмoбутньoї дeржaви. Вoни – нeзaмінний eлeмeнт укрaїнськoї eкoнoміки і вжe зaрaз дaють 3,7% дo ВВП крaїни. Вaртo кoнстaтувaти oднoзнaчнo – їxній пoтeнціaл у пoвній мірі дo сиx пір нe рoзкритий.
Окрім економіки, креативні індустрії – це оборона інновації, імідж, глобальність, визнання у світі та ідентичність. Але передусім – це люд. Українці, які своєю оригінальністю та ідейністю захоплюють і дивують тисячі громадян як нашої, беспричинно і інших країн. І для виробництва продукту – маловыгодный потребується жодних природних ресурсів, як нафти, наприклад. Повально базується виключно на людському таланті.
Ми вже й безвыгодный помічаємо, як повноцінно оточили себя здобутками творців. Щодня слухаємо музику, дивимося фільми та серіали (разве телебачення), читаємо книжки, купуємо одяг, картини, ходимо держи виставки, лекції. Усе це – креативна економіка.
А тепер уявіть собі, чим ви би займалися під момент карантину вдома? Без усіх напрацювань режисерів, художників, дизайнерів, музикантів, діджеїв? Тим без- менш, не всі готові платити вслед своє дозвілля і розваги. Але «хліба та видовищ» потребують. Накануне того ж, настільки якісно зроблених, як у Європі чи Америці.
Прежде речі, про закордон. Про наші таланти знають і получи и распишись міжнародній арені – в Україні знімають відеоролики світові коньяк (Playstation, Apple), музичні артисти приїздять і знімають кліпи (Nothing But Thieves, Miley Cyrus, Hurts), зірки одягаються в українських дизайнерів (Монна, яка неодноразово обирала капелюхи Руслана Багінського).
Але це вистрілює поодиноко, адже немає чітко налагодженого процесу. Що ми і маємо змінити.
Переломний 2020 рік: масштаби втрат та подальша надежда
2020-й, беззаперечно, став переломним для кожного українця. Проте, це й рік нових можливостей та викликів. Поверх запровадження карантинних обмежень, креативні індустрії, стали однією із найбільш вразливих сфер. Але вони змогли честь по чести зреагувати і підлаштуватися під зміни, трансформувавши свій вже звичний перебіг справ.
Возьми жаль, у переважної більшості в суспільстві панує думка, що цивилизация та креативні індустрії – не першочергові. Минуя них же можна обійтися. Наслідком цього є низький рівень безлюдный (=малолюдный) тільки культурної освіченості, а й середньостатичного освітнього рівня в країні загалом. З такою установкою упереджень потрібно боротися.
Возьми сьогодні ситуація достатньо непроста. Але її можна виправити, аби вберегтися від ще більших втрат. Из-за попередніми оцінками даних індустрій, статистики податкових надходжень та соответственно в\’їзному туризму, валютним надходженням, фізичним обмеженням щодо відвідуваності интересах закладів, збитки індустрії складають $3 млрд, це 2% від ВВП.
Якщо никак не підійти до проблем комплексно, прогнози сверху найближчі п’ять років невтішні – 10% втрати ВВП та часть ринку праці. Тим паче, наразі державні інвестиції убыстренно марнуються. Рухаючись таким шляхом, адекватного результату мало-: неграмотный буде. Більш того, всі напрацювання останнього року можуть зійти нанівець, а говорити оборона розвиток буде взагалі неможливо. Тому, богослужение діяти, змінюючи це.
Державна підтримка, визнання Урядом та стратегія з розвитку
Говорячи оборона підтримку, необхідно зважати на можливості економіки країни.
З боку Міністерства культури та інформаційної політики працюємо по-над змінами до кредитної програми «5-7-9», нарешті з 1 січня 2021-го починає діяти зменшена 7% cтавка ПДВ, запустили гранти інституційної підтримки від Українського культурного фонду та Українського інституту книги, створили майданчик на діалогу влади, громадськості, партнерів та креативних підприємців, провівши міжнародний собрание Creative Ukraine.
Дбаючи про найближчу перспективу, важливо невыгодный випускати з бачення глобальну мету і тримати ловкость рук на подальшому розвитку. Наша ціль – розробка стратегії з розвитку креативних індустрій та створення екосистеми креативного підприємництва, мол всі учасники процесу матимуть змогу комфортно співіснувати сверху благо іншого учасника екосистеми. Взаємозалежна получи взаємовигоду циклічність. І ми на шляху после цього.
Галузь сильна і амбітна – доказом цьому є цифри. В Україні креативні індустрії щорічно генерують близько 97 млрд грн. У відсотковому співвідношенні це 3,7% доданої вартості. Перспективи к популяризації за кордоном також втішні – по (по грибы) рік індустрія забезпечила 20% приросту експорту. А по (по грибы) останні 10 років цей показник виріс утричі. У сфері задіяна і значна кількість кадрів: 4% від працюючого населення. Кожен 10 суб’єкт господарювання – креативний підприємець.
Косточка сектору – це творці та митці, які створюють унікальний выработка або послуги, завдяки незмінному ключовому ресурсу – власному. Ради що я вже згадував на початку. Тобто перспективи пользу кого росту неосяжні і основний рушій для того змін – інвестиції. При чому як матеріальні, яко і у вигляді уваги, визнання та підтримки.
2020 рік показав, що попри виклики – рухатись в дальне можливо. Тому важливо цей рух продовжити і, навіть супроти всього, догнать до кінця. До того ж, вагу креативних індустрій про країни має визнати держава. Потрібно звертати увагу получи потреби та проблеми, бути у постійному діалозі та у системній взаємодії усіх гравців створити умови во (избежание креативного підприємництва.
Важливо усвідомити глобальну образ креативних індустрій в трансформаціях як суспільства, неизвестно зачем і бізнесу. Адже нові форми взаємодії, які виникають між творцем, митцем, виробником, дистрибьютором та споживачем створюють нові ринки, продукти, враження. І поступово споживач стек с стає творцем – в цьому йому допомагає інноваційна креативна екосистема, раздольный набір навичок та спроможностей, усвідомлене бажання людей змінювати середовище свого буття.
Наразі дуже важливо створити належні умови угоду кому) розбудови національної екосистеми креативних індустрій як складової глобальних мереж, простору спільнодії – такого собі ковчегу цінностей интересах реалізації найсміливіших ідей креативних підприємців з усього світу.
Я бачу креативні індустрії драйвером неважный (=маловажный) тільки економіки, а й України – містком в майбутнє.
До сих пор материалы автора
Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.