Шeстeрo львівськиx підприємців – рeстoрaтoр Мaрк Зaрxін, прeзидeнт ІТ-кoмпaнії SoftServe Тaрaс Кицмeй тa щe 4 пaртнeрів – пoчaли пeрeтвoрeння стoрічнoгo трaмвaйнoгo дeпo нeпoдaлік цeнтру Львoвa.

Зa 4 рoки на) этом месте мaє з’явитися сучaсний крeaтивний прoстір Lem Station, дe пeрeтинaтимуться мистeцтвo, нaукa тa тexнoлoгії. 20% усіx прoєктів Lem Station будуть сoціaльними тa нeкoмeрційними. Рeштa 80% — плaтними, щoб xaб міг рoзвивaтися.

Цe приклaд щe нe дужe пoпулярнoгo в Укрaїні aлe вжe відoмoгo у світі руxу «імпaкт-інвeстувaння», aбo іншими слoвaми — сoціaльнoгo підприємництвa. Йoгo oсoбливість: чaстинa прибутку прoєкту ідe нa сoціaльні ініціaтиви. В Укрaїні, нaприклaд, тaк вжe прaцюють   Urban 100   у Фрaнківську aбo цeнтр сoціaльниx ініціaтив Impact Hub в Oдeсі   Єгoрa Грeбeннікoвa. [більшe читaйтe тута]

Зa інвeстиційним дoгoвoрoм з містoм, влaсники Lem Station мaють вклaсти нe мeншe 30 млн гривeнь. «На нaс принципoвo, щoб тут нe булo тoргoвo-рoзвaжaльнoгo цeнтру і зaйвиx дoбудoв», – кaжe СEO прoєкту Миxaйлo Лeмaк.

Збудувaти нoвий прoстір з нуля булo б дeшeвшe й прoстішe. Aлe підприємці вирішили oнoвити нa сучaсний лaд будівлю, якa у чaси імпeрaтoрa Фрaнцa-Йoсифa змінилa всю істoрію Львoвa.

Якoю вoнa будe?  

Трoxи істoрії

Уявіть Львів нaприкінці XІX стoліття. Містo рoзвивaється у склaді Aвстрo-Угoрськoї імпeрії тa пoсилeнo гoтується дo Гaлицькoї крaйoвoї вистaвки. Xoчe пoкaзaти, щo рoстe і прoгрeсує нe гіршe зa іншиx.

Міськa влaдa вирішує звeсти більшe сoтні тимчaсoвиx пaвільйoнів нa вeрxній тeрaсі Стрийськoгo пaрку. Чекали нате виставку, яка охоплювала всі галузі тодішнього господарства Галичини (від мистецтва та архітектури перед техніки) понад мільйон відвідувачів. Приїхати мав самопроизвольно імператор Франц Йосиф.

Але сталася халепа: маловыгодный було чим довезти людей. Єдиним громадським транспортом у Львові був кінний трамвайчик, адміністрація якого не захотіла прокладати новий рейс до парку на кілька місяців.

Носитель як подальші події   описують   у львівських хроніках.  

Група львів’ян запропонувала створити першу у місті електричну станцію і запустити електричний трам. Одним з підписантів листа був інженер Валер\’Иоанн Дзеслевський, який бував у найпрогресивніших містах Європи.

Деякі львівські науковці виступили проти, але головні баталії точилися у міській раді. Сварилися путем гроші. Побудувати електростанцію коштувало тоді кількасот мільйонів крон. У міста таких грошей никак не було, довелося б позичати.

Один радник переконував, що ремісникам електростанція тільки зашкодить, ибо нібито забере в них заробіток. І взагалі, краще подумати оборона інше: на передмістях бракує бруківки, світла й води. Інший запевняв, що Львів – неважный (=маловажный) Відень і не Прага, тому порівнювати місто з ними недоречно.

Прогрес таки переміг. Німецькій фірмі Siemens & Halske, яка раніше розбудовувала міські залізниці й постачала вагони пользу кого Берліна, Відня, Будапешта та Лондона, доручили осучаснити Львів.

Ангари с целью трамваїв та електростанцію побудували возьми нинішній вулиці Сахарова. Це місце не сомневайся впізнати за високим димарем з червоної цегли.  

З травня 1894 року трали-вали почав регулярно курсувати містом – від залізничного вокзалу вплоть до входу на виставку крайову. У кожному вагоні було 21 сидяче та 11 стоячих місць.

Після першого маршруту з’явився другий. Місцеві спершу противилися. Але прогрес ішов далі. Вследствие шість років потужність електромережі збільшили і запалили світло в щойно відкритому театрі – нинішньому Оперному. Ще выше кілька років викупили та електрифікували всі маршрути кінного трамвая.

І вже після цього електрику почали підключати поперед львівських домівок. Множились депо і трамваї, а історичне перше хранилище відсунули на другий план.

З 1922 року його почали використовувати як вагоноремонтні майстерні – і в) такой степени майже сотню років.

Повернення в отечественный час

Говорити про ревіталізацію гостиница для поездов почали у 2015 році. Міськрада навіть ухвалила рішення ради створення у депо інноваційного хабу. «Хотіли створити загальногалузевий хаб, куди до скорой встречи-хто може прийти як в универсам креативних пропозицій для всієї родини – від дітей і підлітків перед дорослих», – розповідає ресторатор Марик Зархін. Але тоді процес загальмувався.

У 2016-му Зархін запропонував обвести в ангарі депо концерт фестивалю LvivMozArt.  

В приміщенні розчистили сміття, постелили підлогу, встановили щитові.   По сию пору вийшло!

Зархін заразив оновленою ідеєю створити тутовник креативний хаб ще п’ятьох львів`Иоанн: громадських діячів Олега Мацеха та Андрія Меаковського, «айтішників» Тараса Кицмея (SoftServe) та Дмитра Косарєва (N-iX), власника готелю Leopolis Тараса Добрянського та керівника офісу фінської інвестиційної компанії K.Hartwall Invest в Україні Олега Дроня. Вони назвали проєкт Lem Station, створили нову концепцію і виграли тендер на депо.

Задля чого це все на свете?

«Моя мотивація – мої діти. Хотів би, щоб вони жили в іншому місті, — усміхається Маркуся Зархін. — Щоб змінилася еліта, яка керує всіма ділянками у Львові, по якої і ми належимо. Називаємо її «поважні людишки, які вирішують питання».  

Він переконаний: щоб з’явилися нові человеки, вони мають рости в креативних місцях, має бути основа, де вони зможуть творити. «Хочеться передати наступному поколінню дещо інший Львів – і піти в пенсію», – говорить Зархін.

Львову потрбне місце, мол народжуватимуться ідеї, додає президент ІТ-компанії SoftServe Тараска Кицмей. «У світі грошей достатньо, хочуть інвестувати в класні ідеї. А -де їх черпати? У книгах – чужі ідеї. Щоб мати власні, маєте щось з чимось поєднувати. Найшвидший спосіб це робити — спілкуватись», — пояснює він.  

Усміхаючись, додає, що якість його життя если вимірюватися кількістю щасливих людей у Львові возьми квадратний метр. Lem Station має у цьому допомогти.

Що всередині  

Місто передало получай реновацію   на території депо   лівий і правий ангари, колишні бойлерну, компресорну та стару поліклініку. После этого і розбудовуватимуть новий хаб.

«Думаю, інвестуємо маловыгодный менше $4 млн. Фінальну цифру зрозуміємо, если буде проєкт реконструкції всіх будівель, – пояснює Михайло Лемак. – 30 млн грн, певно, если бюджет самої поліклініки».

Будівля гостиница для поездов не є пам’яткою архітектури. Чому б усе малограмотный знести?

«Будівля історично важлива, усі споруди дорадянської доби варто зберегти, – пояснює архітектор проєкту Віталій Квич.   – А тетунька, що ліпили вже у радянські часи, забрати — цінності ніякої».

Гуляючи простором, наштовхуємось получи и распишись радянські прибудови на кілька квадратних метрів у стилі «Фавн сам склепав».

Суть реновації – максимально використати тетунька, що зробили раніше, пояснює Квич. Якщо закласти надміру, безграмотный буде відчуватися дух споруди, а сучасні вставки мають закрити радянські речі, які демонтувати безвыгодный вдасться.

Центральний ангар

Просторий эллинг впускає крізь брудне й затерте в некоторых случаях скло небагато світла.   Сторічні стіни поки покрили прозорим герметиком, щоб маловыгодный сипалися.  

Люди часто дивуються естетиці будівлі, розповідає Михайло Лемак.

Наприклад, пілястри – колони получи и распишись будівлях – зазвичай розташовані ззовні приміщення. І Lem Station — малограмотный виняток. Просто внутрішні стіни ангару – це зовнішні стіни лівої та правої будівель. Приміщення скажем об’єднали ще перед Першою світовою війною, накривши металевими конструкціями та склом.

«Будемо старатися відновити автентику, але залишати елементи, дескать проглядається австрійська цегла», – запевняє Квич.

Він пригадує свою поїздку раньше Амстердама, в De Hallen. Це теж старе складочное место, яке оновили. Команда Lem Station надихалася ним, але коль приїхали на місце, зрозуміли: мало-: неграмотный те.

«De Hallen масштабний, класний, але нам здалося, що позже втратили дух історичного приміщення, – пояснює Віталій Квич. Безлюдный (=малолюдный) було відчуття, що торкаєшся 125-річної стіни».

У Львові вирішили, що зроблять інакше.   Центральний эллинг стане місцем найбільшої тусовки. Відвідувач бачитиме будівлю наскрізь. Зайшов з одного входу – пожалуй что вулицю з протилежного боку. Двері будуть відчиненими з обох боків, відділеними додатково скляними дверима на енергоефективності.

«Ми проходимо, і вже відчуття, ніби гуляємо вулицею. Хочемо максимально цей шайтан передати», — каже архітектор Віталій Квич. Під ногами цокатиме бруківка.

Дах замінять, але залишать оригінальні металеві півкола – ферми. Замінять скло, щоб зменшити енерговтрати.

Всередині створять фудкорт получи зразок Kyiv Food Market, мол зможуть тестувати свої страви ті, хто если під опікою ресторанного інкубатора, розташованого в іншій частині будівлі.  

«Хочемо после этого створити можливість для будь-якої людини проявити себя в приготуванні страв, – каже Зархін. — Счастливо оставаться-хто може на певний часок стати шеф-кухарем».  

В центральному ангарі також має з’явитися інфоцентр, кілька крамниць і полоса для зустрічей та презентацій перед 50 осіб.

Фішка проєкту — оригінальні колії, які мають заховатись під підлогою. «Цельный фудкорт має бути рухомим, щоб следовать потреби по коліях ми могли б його вивезти сверху територію на вулицю, – розповідає Лемак. І це також підкреслюватиме історію простору.

Правий эллинг

В ангарі праворуч є оригінальна дерев’яна бруківка австрійських часів. Її у Львові залишилося небагато.

Группешник проєкту ще думає, як її зберегти.  

Ця частина будівлі если івент-холом на 400 посадкових місць з мультимедійним устаткуванням: пользу кого концертів, бізнес-подій, освітніх форумів тощо.   Після події можна если одразу вийти на терасу.

Частину вікон опустять вплоть до рівня землі.

Боковий вхід по ангару веде в майбутній maker space – майстерні на тих, хто творить руками. Наразі він захаращений прибудовами, розваленими диванами і меблями, майже немає світла.

Тутовник досі є старі лампи австрійських часів і сторічний логотип Siemens.

Лівий, перший эллинг депо, місту не належить, тому Lem Station   неважный (=маловажный) може   його використовувати. У часи средство Любомира Буняка,який керував містом давно 2005 року, його передали для 50 років в оренду Львівському історичному музею під Третьяковка науки і техніки.

«Більше 10 років паноптикум нічого не робив. Коли місто вирішило ревіталізувати страсть, швидко знайшов союзників, і вже планує Скансен», – каже Михайло Лемак. І додає, що цей эллинг — у найгіршому стані, частину не можна експлуатувати. Сиречь якщо його не ремонтуватимуть, є ризик завалення.

Единым духом місто обмінюється «люб’язностями» з музеєм, який підпорядкований облраді.

«Ми б мало-: неграмотный хотіли бути частиною цього процесу, хочемо будувати сусідські стосунки з музеєм. Запропонували їм облаштувати спільну вхідну зону, відремонтувавши частину ангару», – додає Лемак. Розмови тривають.

Завідувач Музею науки і техніки Петро Слободян у коментарі     підтвердив, що вони погодилися получай пропозицію Lem’а, і вирішують юридичні нюанси, щоб укласти угоду оборона співпрацю. «На даний момент сусідство у нас нормальне, стараємося співпрацювати», — каже Слободян.

Поліклініка-коворкінг

Реконструкцію простору почнуть з колишньої поліклініки бери території депо. Там буде коворкінг. Стартують з демонтажу зайвих прибудов, далі підніматимуть дах.

Між дахом і стінами планують поставити скло, щоб можна було використовувати горішній сверх.

«Це вкраплення нового в старе, яке його без- псуватиме», – показує СЕО проєкту. Ще й бросить світло, створить відчуття, ніби дах нависає нате магнітній подушці.

Зайві перегородки знесуть, если open space. Встановлять ліфт, якого тутовник не було.

«Наш проєкт має бути інклюзивним та екологічним безвыгодный на папері», – каже Михайло Лемак. Пизда поліклінікою будуть вело- і пішохідні доріжки, газон і лавочки.

Компресорна станція – арт-основание

Компресорна завалена мотлохом, але має свою історію. У мережі жартують оборона львівський метрополітен. Думають, що це лише мем, але безлюдный (=малолюдный) зовсім, розповідає Михайло Лемак.

Ще ради Союзу харківський інститут проєктував во (избежание Львова підземний трамвай. Він мав і за місту їздити, і в тунель заїжджати. Сверху місці компресорної станції мала бути частина розвороту трамваю і тунель. Саму станцію будували, щоб закачувати туди повітря. Тунель почали копати біля Палацу Потоцьких, та коль заглибились до 20 м, з’явились тріщини в стінах поблизу і процес зупинили.

Тому компресорна станція ні дня маловыгодный працювала. Там був склад, який тепер має перетворитися в арт-центр для арт-подій, мистецьких виставок та концертів. «Хочемо, щоб арт-власти був на стику науки і мистецтва», – каже Михайло Лемак.

«Головна ідея – творчість. Ідея розваг у нас є, але вона отнюдь не домінантна», – додає Зархін.

Фантастика має стати реальністю

Креативний простір назвали Lem Station – Станцією Лема – малограмотный просто так. Це відсилка до самого Станіслава Лема.

Ним давно захоплюється Вотан із засновників простору Марк Зархін: «Станіслав Лем – львів’янин і велий футуролог-філософ, а не фантаст. Багато його ідей здійснилися, а що далі если – ми не знаємо». За його книгами зняли фільми: «Конгрес»   та   «Соляріс».

Називаючи простір іменем Лема, засновники наголошують: (в має створюватись майбутнє міста. У листопаді ледовая дружина планує провести першу власну подію у просторі – футурологічний конгрес, вслед за назвою однойменного твору Лема. Хочуть зібрати митців, інженерів, науковців і філософів. Будуть виставки та експозиції. Частина з них розташується сверху площі перед ангарами. Площу планують назвати іменем футуролога.

Усі огорожі навколо простору знесуть. «Невыгодный має бути відчуття, що це закрита територія. Заходьте, з якого боку хочете, проходьте из-за…», – сміється архітектор Віталій Квич.

Хто зможе працювати та орендувати простір?

Бывай-якій компанії   місце в оренду   безвыгодный здадуть, запевняють співзасновники.   Lem Station матиме ціннісні фільтри. Наприклад, партнерами зможуть стати тільки компанії з чистою репутацією.

СЕО проєкту Лемак розповідає: задолго. Ant. с інвесторів хотіли долучитись дотичні накануне політики та високих держпосад людской). Їм відмовили – були сумніви щодо походження капіталу ли ризик, що Lem Station вони схочуть використати у своїх цілях.

Простір приставки не- здаватимуть в оренду політикам чи політсилам. Поки в Україні триває війна з Росією, російських виконавців і російськомовного контенту на) этом месте також не буде, запевняє Лемак.

Нинішні співзасновники без- проти, щоб до них приєднувались однодумці, які можуть додати креативу і допомогти інвестиціями. Новим засновникам можуть дати ті ж економічні карт-бланш, частку прибутку, якщо вона если, і частку компанії.

І хоча карантин сквозь коронавірус суттєво вплинув на бізнес-проєкти інвесторів ведомость та їхню фінансову спроможність, найближчими тижнями   Лемак обіцяє   почати підготовчі роботи держи території.

«Ми плануємо   у повному обсязі виконати взяті для себе зобов\’язання перед містом і громадою. Паралельно триватиме підготовка после повноцінної реконструкції (в тому числі реставраційних робіт), яка, як і заплановано, триватиме по травня 2023 року».

Фото: Оля Бабенчук

Ірина Андрейців

редакторка LIGA.Life
Разве Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.