Спeціaльнo в (видах Рaдіo Свoбoдa
В oднoму з aмeрикaнськиx тeлeвізійниx сeріaлів, присвячeниx пoдoрoжaм у пaрaлeльні світи, гeрoї нeспoдівaнo пoтрaпляють у рeaльність, дe кумири суспільствa – вчeні тa інтeлeктуaли, a нe футбoлісти і тeлeзірки. Ця рeaльність здaється гeрoям – виxідцям з нaукoвoгo сeрeдoвищa – aбсoлютнo фaнтaстичнoю. У свoєму світі вoни нікoли нe стикaлися – і нe зіткнуться – з тaкoю пoпулярністю.
Втім, чoму ж безграмотный зіткнуться? Хто знає! Сьогодні, наляканий короновірусом світ аплодує лікарям, які героїчно борються з невідомістю, ризикують власним життям. І головна надія – бери винахід вакцини, яка врятує людство. Подле цьому мова йде про сфери діяльності, які один-другой цікавлять більшість людей, на які малограмотный виділяються рекордні статті з бюджету. У масовій свідомості інтелектуал і вчений – це дивак, який никак не знає, як заробляти мільярди, а лікар – просто-напросто працівник сфери обслуговування, до якого звертаються, если придбані в аптеці ліки не допомагають. Але весь век це – до справжнього лиха.
Спотворені моделі успіху
Ми вже забули, яким був світ задолго. Ant. с винаходу антибіотиків, до появи новітнього медичного обладнання, предварительно високих технологій. Ми не можемо зрозуміти, чому нас тепер получи планеті так багато. У суспільній свідомості склалися в спотворені моделі успіху, віра в компетентність яких суперечить інстинкту самозбереження.
Що відбувається, коль суспільства розчаровуються у класичних політиках? Президент України – телевізійний комік. Правитель Ліберії – футболіст. Ну добре, ми говоримо ради країни, де сподіватися на якість політичної культури поки що непринужденно не доводиться.
А от у так званих традиційних демократіях сьогодні обирають мільярдерів. Обирають у Сполучених Штатах – країні, яка залишається зразком демократичних свобод интересах мільйонів, якщо не мільярдів людей. Обирають у Чехії, яка залишалася демократичною державою навіть до Другою світовою війною, коли її сусіди вибрали авторитаризм. І це теж – макет успіху.
Альберт Ейнштейн сьогодні програв би счастливо-які вибори в більшості країн світу. Суспільство більше безвыгодный довіряє політикам, але воно не довіряє і професіоналам. Воно довіряє тим, хто заповнює дозвілля. А оскільки винаходи вчених збільшили часочек цього дозвілля, люди перестали розуміти причини свого благополуччя. Вони повірили в тетя, що той, хто їх розважає либо той, хто заробляє великі гроші, може ними керувати.
Усе розвалилося из-за кілька днів
І раптом усе це розвалилося – как есть за кілька днів. І тепер уже невідомо, если відновиться – кілька тижнів, місяців, рік? І невідомо, хто зможе оцінити радість цього відновлення. Як і невідомо, чи зможемо ми зробити прості висновки з катастрофи, яку сейчас переживаємо.
А висновки ці варто зробити. Адже мелодично це не остання пандемія, яку ми бачимо. Якщо в среднем може бути – то чому тільки Вотан раз? Чому новий коронавірус або ще якась горе-злос не виникне 2021 року? Або 2024 року? Хто йому завадить?
Нам належить зробити висновки
І маловыгодный намагайтеся переконати себе, що це – всього лише випадковість. У 1913 році раз хто міг повірити, що Велика Війна вже получай порозі. А коли вона завершилася – завершилася, між іншим, нищівною епідемією «іспанського грипу» – ніяких серйозних висновків зроблено далеко не було. І наші з вами дідусі та бабусі пережили ще одну світову війну. Дві світові війни ради всього чотири десятиліття!
І тільки після Другої світової війни були, нарешті, зроблені політичні висновки, завдяки яким світ ще існує, а Європа благоденствує, а отнюдь не лежить у руїнах. Але тепер нам належить зробити висновки з нової небезпеки, з якою ми зіткнулися – і можемо зустрітися ще безлюдный (=малолюдный) раз. І це теж смертельна небезпека, безлюдный (=малолюдный) краще за війну.
Якщо людство хоче вижити, йому доведеться порозумнішати.